7 квітня - Свято Благовіщення.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці здавна було одним з улюблених свят українського народу. Навіть «птах гнізда не звиває цього дня» - казали наші благочестиві предки. У цей день Діва Марія почула радісну звістку небесного посланця про те, що Вона обрана стати Матір'ю Спасителя світу. «Радуйся, Благодатна, - Привітав Її Ангел, і ці слова були по суті першим доброю,«благою» звісткою для людства після того, як воно порвало свій зв'язок з Богом у результаті гріхопадіння. З моменту явління Ангела Пречистій Діві починається нова, світла сторінка в житті людства.
За народними віруваннями на Благовіщення Бог “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.
Церква каже, що у цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують святий дух.
Птахи завжди були улюбленцями наших предків. З настанням весни, коли день перемагав ніч і в народі відзначався , дівчата починали співати веснянки, закликати весну та зустрічати з вирію птахів.
В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки(Сорочини) або Жайворонки. Так називаються і обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть в цей день дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!
Церква каже, що у цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують святий дух.
Птахи завжди були улюбленцями наших предків. З настанням весни, коли день перемагав ніч і в народі відзначався , дівчата починали співати веснянки, закликати весну та зустрічати з вирію птахів.
В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки(Сорочини) або Жайворонки. Так називаються і обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть в цей день дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!
Діти вірили, що після таких закликів птахи і весна не забаряться. А щоб пернатим друзям не було сутужно, залишали для них крихти своїх коржиків, а іноді і цілих “жайворонків”, повісивши їх на гілочки дерев.
http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=38
Немає коментарів:
Дописати коментар